05 серпня 2016
Володимир Миколайович Леонтович (*5 серпня 1866, с. Оріхівка Лубенський повіт, Полтавська губернія, тепер Лубенського району Полтавської області — †10 грудня 1933, Прага) — український громадський та політичний діяч, письменник і меценат, за фахом правник, видавець. Псевдоніми і криптоніми: В. Левенко, В. Л., Давній, В. Л-ко.
Життєпис
За материнською лінією належав до французького роду Альбрандів, який оселився в Україні за часів Великої французької революції.
Закінчив гімназію, потім юридичний факультет Московського університету (1884–1888). Займався сільським господарством, культурною діяльністю. Літературну діяльність розпочав наприкінці 1880-х років, друкувався з 1890-х років. Був земським діячем на Полтавщині, член Старої Громади і ТУП.
Був одружений з Юлією Володимирівною Лесевич - донька Лесевича Володимира Вікторовича[2].
З 1906 р. — один із видавців (разом із В. Симиренком та Є. Чикаленком) першої щоденної української газети «Громадська думка», згодом редагував журнал «Нова громада» (1906), був меценатом щоденника «Рада».
У 1911–1919 роках очолював «Товариство підмоги українській літературі, науці й штуці». Входив до Ради голів Київського товариства охорони пам'ятників старовини та мистецтва.
У 1917 році - один із засновників Центральної Ради, в період гетьманату — міністр земельних справ у кабінеті Лизогуба. Спільно з Є. Чикаленком розробив проект земельної реформи, який сучасники вважали одним із найдемократичніших у світі.
З 1919 року - в еміграції жив у Болгарії та ЧСР.
Емігрував до Туреччини, потім переїхав до Берліна (Німеччина), пізніше — до Праги. Помер 10 грудня 1933 року в Празі (Чехія).
Твори Володимира Леонтовича
Автор прозових творів «Пани і люди» (1893), «Per pedes apostolorum» (1896), «Старе й нове» (1900, 1913), «Оповідання» (1918), «Спомини утікача» (1922), «Хроніка родини Гречок» (1922), «Ворохобня й інші оповідання» (1931) та інших.
До 150-річчя від дня народження Володимира Леонтовича бібліотека підготувала книжкову виставку "окрилений Україною" у читальній залі №4 і тематичний список "Один із поля забутих, але воскресших".
