19 червня 2016

Трійцю в цьому році православні християни відзначають 19 червня – тобто на 50-й день після Великодня.

Історія свята Трійця

Це свято дуже давне. Його коріння виходять з часів Старого завіту. Саме в цей день на святих апостолів, послідовників Ісуса Христа, зійшов Святий Дух, який і символізує триєдність Бога. З цього дня Бог послав апостолам дар розмовляти різними мовами. І саме цей день вважається Днем народження Церкви. Традиції святкування Трійці древньоязичницькі і християнські тісно переплетені між собою і мирно співіснують по сьогоднішній день.

Трійця у слов'ян (дохристиянська)

Поклоніння Богині весни Ладі на трійцю поступово було забуто, а супроводжуючі це свято традиції і звичаї злилися з християнськими обрядами і створили навколо цього свята барвисту обстановку.

А в деяких районах дотепер існують назви "Зелені Святки", "Русальний тиждень".

Свято Трійця в інших народів світу

У світі відзначають це свято не тільки в Україні, Білорусі, Росії. У таких країнах, як Німеччина, Австрія, Бельгія, Іспанія, Данія, Латвія, Люксембург, Румунія, Швейцарія, Норвегія, Франція, Ісландія це свято вважається державним.

Наприклад, в Австралії досі прийнято прикрашати колодязі вінками з квітів і зелених гілок берези. А під час проведення меси в храмах випускають на волю голубів - символів цього чудесного релігійного свята.

На острові Кіпр православні християни на Святу Трійцю відзначають і свято води. Свято називається Катаклізмос і символізує спогади про Вселенський потоп і порятунок Ноя.

У Німеччині перед святом прийнято наводити порядок в будинках і садах. Прикрашають житло вінками з гілок берези, букетами польових квітів. А так же влаштовуються народні ігрища з катанням на гойдалках і човнах.

Традиції та прикмети на Трійцю

У слов'янському світі Трійцю святкують три дні. Господині до неї дуже ретельно готуються. Це свято за своєю значимістю прирівнюється до Великодня і Різдва.

Субота перед святом Трійці є поминальним днем. Люди в храмах ставлять свічки за упокій померлих родичів. Потім приходять на цвинтар для поминання померлих і залишають їм частування. Особливо моляться в цю суботу за тих, хто помер передчасною смертю, вважаючи їх жертвами підступних русалок.

Після відвідин кладовища народ наводить порядок у своїх будинках, будівлях, у дворах. Всі очищається від сміття, ретельно вимивається. Підлоги в будинках вистилаються свіжоскошеної травою. На підлозі і по всіх доріжках двору розстеляють аїр. Цей свіжий приємний запах дитинства пам'ятається все життя. Віконниці і дверні укоси в будинку прикрашають гілками берези, клена, липи. Ці гілки свіжої зелені, наповнені силами прокидається землі, є оберегами нового врожаю і дарують людям і тваринам здоров'я. Вони є символом нової життєдайної сили, нового життя.

Прикрасивши житло, дівчата йшли завивати берізку. Вибирали в лісі молоде кучеряве деревце, прикрашали його стрічками, водили хороводи з піснями. До свята готуються різні святкові страви. Жінки печуть пироги, готують різні м'ясні і рибні закуски, щоб пригостити гостей і своїх близьких перед Петровим постом.

У деяких регіонах в цей день фарбують яйця в зелений колір. Перший день - Зелену неділю. Цей день в народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якої прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Вранці в цей день в храмах відбуваються святкові богослужіння. Потім люди ходять один до одного в гості. Починаються масові гуляння, ярмарки, багато виїжджають на пікніки.

Особливо ці традиції збереглися в сільській місцевості. Трійця завжди вважалася дівочим святом. Дівчата надягали свої найкращі вбрання. Вони на зелених святках припиняють співати веснянки та плетуть вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім вони йшли в ліс гуляти. До цього дня пекли коровай і роздавали його в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і берегли до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм у нову сім'ю благополуччя і любов. Потім під берізкою організовували пікнік - святкову трапезу. Увечері народ розважали ряджені, скоморохи.

Другий день свята називається Клечальним понеділком. У цей день після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословення на майбутній урожай. Діти в цей час бавилися різними іграми.

На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата "водили тополю", в ролі якої була незаміжня дівчина - перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах, де господарі щедро пригощали її. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі, та й сама вона кожному зустрічному бажала з поклоном доброго врожаю, любові і благоденства. У цей день в колодязях освячували воду, позбавляючи її, таким чином, від нечистої сили.

Католики Польщі, України та Білорусі в ці дні теж прикрашають храми гілками берези, збирають і несуть в храм для освячення трави, квіти. Вважається, що ці трави виліковують від багатьох хвороб. Під час служби на квіти треба пролити кілька сльозинок.

Зелені свята

Тиждень після Трійці називається "Зелені свята".

Народні звичаї Трійці

З Трійцею пов'язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м'ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварюють чай.

Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров'я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і красу.

Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то це є запорукою дружної, щасливої і міцної родини. Хто не вірить, може перевірити на власному досвіді.

Багато прикмет на Трійцю пов'язані з погодою. Якщо в цей день іде дощ, то це до хорошого врожаю, до тепла, до грибного літа. Духів день вважається іменинами землі. У трійцю не можна працювати на землі, зате можна збирати лікарські трави. Зібрані в цей день трави володіють особливими цілющими властивостями.

За народними повір'ями разом за Зеленими святками йшов русальний тиждень. Це час ворожінь, якими в основному захоплювалися дівчата. Вони плели і пускали на воду віночки. Якщо віночки, пущені по воді, сходяться, значить, дівчину в цьому році посватають. Якщо віночок повернеться до берега, значить, вона просидить ще рік в дівках. А якщо віночок зовсім потоне, то нескоро дівчина вийде заміж. Якщо рівно пливе вінок - і життя складеться розмірено і гладко. Якщо вінок гойдається на хвилях або паморочиться, значить і життя буде бурхливим, неспокійним. Якщо вінок швидко зник з очей - вийти заміж їй в далеких краях.

В Трійцю дівчата ворожили ще на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів.

Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали для неї 2 яйця, знесених куркою в четвер, що символізували подружню пару. Жарячи блюдо на круглій сковороді, господиня наговорює на нього молитву: "Пресвята Трійця, помилуй нас. Очисти, Господи, гріхи наші, Дух Святий, зціли неміч нашу, імені Твого ради. Господи, помилуй (тричі). Слава Отцю, Сину і Святому духу, нині і повсякчас навіки вічні. Амінь". Причому ніяких спецій, крім солі, в цей оберіг не кладуть. Його приправляють тільки зеленню, яку не можна подрібнювати, а укладають цілком, позначаючи тим самим цілісність своєї сім'ї. Готову яєчню із зеленню, не розрізаючи, вкладають в круглий житній коровай, освячений у церкві. Цей коровай - єдине, що можна розрізати, але виключно навпіл (уздовж). У результаті виходить своєрідний "бутерброд", який загортають у вишитий рушник і забирають з собою у березовий гай. Там, під заздалегідь прикрашеної берізкою, треба з'їсти цей коровай удвох з коханим чоловіком.

Гадають на Трійцю і на виконання бажання. Для цього візьміть ланцюжок, який ви носите постійно. Але пам'ятайте, що ворожити по одному і тому ж ланцюжку можна тільки один раз! Коли будете збиратися на ранкову службу, надягніть цей ланцюжок. Прийшовши до церкви, поставте свічку за здоров'я своїх суперників, недоброзичливців, заздрісників. Виходячи з церкви, зробіть пожертву на потреби храму. Прийшовши додому, загадайте бажання і перерахуйте ланки ланцюжка. Якщо число їх виявиться парним - бажання збудеться. Якщо ж випаде непарне число - не чекайте його виконання. Ланцюжок після ворожіння не можна надягати три доби.

А ще дівчата ворожили на судженого. Напередодні Трійці вони "завивали" березу. Тонке деревце пригинали до землі, переплітали його гілки з травою, прикрашали стрічками. У день Трійці вони йшли до берізок дивитися свої вінки, розвивали деревця. Кілька гілочок берези при цьому зрізали, їх клали під подушку і примовляли: "Суджений мій, ряджений, приходь разом берези завивати". Вночі їм міг наснитися суджений. Таких гадань може бути безліч. Але щоб ці прикмети і ворожіння збувалися, в них необхідно вірити. А думки іноді матеріалізуються. Вірте в себе і своїх близьких, і все у вашому житті складеться якнайкраще.

Забобони і небезпека на Трійцю (Сьомік)

Ще одне слов'янське повір'я говорить про те, що німфи і наяди-русалки виходять зі своїх місць проживання вирів і річок на поля саме на Трійцю. Ночами вони заводять свої ігри і живуть у лісах до Петрова дня.

У народі вважається, що подорожніх вони зазивають сміхом і можуть залоскотати до смерті. Семик здавна називають "великий день русалок". Тому купання в річках під час зелених святок вважається небезпечним.

Ще в старовину служителі церкви звинувачували народ у язичницьких забобонах і пов'язано це було з повір'ями про русалок. Не всі традиції Трійці дня дійшли до нас. Багато чого забулося, а що - то видозмінилася до невпізнання. Але, тим не менш, свято живе досі і з християнськими і народними традиціями.

Наприклад, таємничі незнайомки можуть влаштовувати в стилі старих слов'янських традицій "фаєр шоу" - казкові танці з вогнем, ну і звичайно після цього також як і в минулі часи стрибати через вогнище парами.

Вітаємо зі святом і запрошуємо до наукового абонементу переглянути книжкову виставку "Трійця святками іде".