4 квітня 1949 року у Вашингтоні представниками 12 країн був підписаний Північноатлантичний договір, на підставі якого було засновано Організацію Північно-Атлантичного Договору (North Atlantic Treaty Organization, НАТО) – міжнародну військово-політичну організацію, союз колективної оборони.

Північноатлантичний альянс був створений на основі договору між країнами-членами, кожна з яких приєдналася до нього добровільно після публічного обговорення і відповідного парламентського процесу. Договір поважає їхні індивідуальні права та міжнародні зобов’язання згідно зі Статутом ООН. Він зобов’язує країни-учасниці взяти на себе частину ризиків і відповідальності за колективну безпеку, а також утримуватись від приєднання до будь-яких інших міжнародних зобов’язань, які можуть суперечити договору. Усі рішення в НАТО приймаються колегіально на основі консенсусу.

Найважливішим органом прийняття рішень в НАТО є Північноатлантична рада, в якій беруть участь представники усіх країн-членів Альянсу на рівні послів, міністрів або глав держав та урядів. На сьогодні Організація Північноатлантичного договору – це альянс 28 країн з Північної Америки і Європи. НАТО була створена на противагу експансіоністській політиці СРСР. Адже, між 1947 і 1949 роками сталася низка драматичних політичних подій, які змусили західні країни серйозно замислитись над проблемами безпеки. Першим кроком у повоєнній реконструкції західноєвропейської безпеки і створенні оборонної організації Західноєвропейського Союзу став Брюссельський договір, підписаний у березні 1948 року п’ятьма країнами Західної Європи – Бельгією, Францією, Люксембургом, Нідерландами і Великою Британією. Це також був перший крок на шляху до підписання у 1949 році Північноатлантичного договору та створення НАТО.

Відносини між НАТО і Україною розвиваються з моменту отримання Україною незалежності в 1991 році – тоді наша країна приєдналася до Ради північноатлантичної співпраці (згодом замінена на Раду євроатлантичного партнерства). В 1994 році Україна стала першою пострадянською країною, яка приєдналася до Партнерства заради миру.

Протягом 90-х років українці продемонстрували своє прагнення взяти участь у забезпеченні євроатлантичної безпеки, надаючи підтримку миротворчим операціям під проводом НАТО на Балканах. 9 липня 1997 року в Мадриді український президент і глави держав і урядів НАТО підписали Хартію про Особливе партнерство між НАТО і Україною. Згідно з Хартією було створено Комісію Україна-НАТО (КУН), яка є органом прийняття рішень, відповідальним за розвиток відносин між НАТО і Україною та скерування спільної діяльності.

У травні 1997 року в Києві відкрився Центр інформації та документації НАТО, а в квітні 1999 року – Офіс зв’язку НАТО; 2004 – Офіс оборонної документації НАТО в Україні. Вперше офіційно про бажання України вступити до НАТО, було проголошено у травні 2002 року, незадовго до п’ятої річниці підписання Хартії. На сьогодні, зважаючи на збройну агресію й ризик подальших воєнних дій з боку Росії, тема вступу України до НАТО є надзвичайно актуальною, але на заваді стоїть ряд перешкод об’єктивного характеру, що робить цей вступ справою не найближчого майбутнього.

Запрошуємо до читальної зали №4 переглянути книжкову виставку "Євроатлантична інтеграція України".

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.