Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович, * 12 лютого 1871, Торговиця, Городенківський район, Івано-Франківська область — † 11 січня 1916, Зубейки, Жовківський район, Львівська область, похований в с. Монастирок) — український письменник і громадський діяч, доктор права.

Літературна творчість

Лесь Мартович — автор 27 оповідань [1].

Свої новели з селянського життя Лесь Мартович писав покутською говіркою.

Писати Лесь Мартович почав ще в гімназії. Перше оповідання «Не-читальник» було написане в 1889. Мартович — письменник сучасного йому села, тематично дуже близький до Василя Стефаника та Марка Черемшини. Входив до так званої «Покутської трійці». Його герої — селяни з найвіддаленіших сіл Західної України. У своїй творчості письменник відходить від народницьких канонів; він нерідко розвиває глибокі соціально-економічні корені класової нерівності на селі («Мужицька смерть»). Мартович змальовував односельчан, глибоко люблячи їх. Виразна риса його художньої манери — поєднання трагічного з комічним, гумор, який часом переходить у гостру сатиру. Особливо вдалися Мартовичу образи селян у повісті «Забобон» (1911).

Твори
  • Корпус літературних творів Леся МАРТОВИЧА
  • Лумера
  • Іван Рило
  • Винайдений рукопис про руський край
  • Мужицька смерть
  • За топливо
  • За межу
  • Ось поси моє
  • Зле діло
  • Стрибожий дарунок
  • Відміна
  • Гарбата
  • Грішниця
  • Хитрий Панько
  • Квіт на п'ятку
  • Війт
  • Смертельна справа
  • Булка
  • Прощальний вечір
  • Народна ноша
  • Забобон
Видання
  • Не-читальник. — Чернівці, 1889.
  • Хитрий Панько і інші оповідання. — Львів, 1900.
  • Стрибожий дарунок і інші оповідання. — Львів, 1905.
  • Забобон. Повість. — Львів, 1917; Київ, 1926.
  • Оповідання. — Львів, 1922.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Його душа співала і творила".

Додати коментар

Захисний код
Оновити


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.