29 грудня 2015

Джозеф Редьярд Кіплінг (народився 30 грудня 1865 в Бомбеї - помер 18 січня 1936 в Лондоні), англійський письменник, поет і новеліст.

Його кращими творами вважаються «Книга джунглів» (The Jungle Book), «Кім» (Kim), вірші «Останнє спів» (Recessional). У 1907 році Кіплінг стає першим англійцем, який отримав Нобелівську премію з літератури. У цьому ж році він удостоюється нагород від університетів Парижа, Страсбурга, Афін і Торонто; удостоєний також почесних ступенів Оксфордського, Кембриджського, Единбурзького і Даремського університетів.

Багата мова творів Кіплінга, повний метафор, вніс великий внесок у скарбницю англійської мови.

Редьярд Кіплінг народився в Бомбеї (Індія) у родині професора місцевої школи мистецтв Джона Локвуда Кіплінга й Аліси (Макдональд) Кіплінг. Ім'я Редьярд він отримав, як вважають, на честь англійського озера Редьярд, де познайомилися батьки. Ранні роки, повні екзотичних видів і звуків Індії, були дуже щасливими для майбутнього письменника. Але у віці 5 років разом зі своєю сестрою він вирушає на навчання до Англії. Протягом 6 років він жив у приватному пансіоні, господиня якого (Мадам Роза) погано поводилася з ним, карала. Таке ставлення так сильно вплинуло на нього, що до кінця життя він страждав від безсоння.

У 12 років батьки влаштовують його в приватне девонського училище, щоб він зміг потім вступити в престижну військову академію. Директором училища був Кормелл Прайс, друг батька Редьярда. Саме він став заохочувати любов хлопчика до літератури. Короткозорість не дозволила Кіплінгу обрати військову кар'єру, а дипломів для вступу в інші університети училище не давало. Під враженням від розповідей, написаних в училищі, батько знаходить йому роботу журналіста в редакції «Громадянської та військової газети» (Civil and Military Gazette), що виходила в Лахорі (Британська Індія, нині Пакистан).

У жовтні 1882 року Кіплінг повертається до Індії і приймається за роботу журналіста. У вільний час він пише короткі оповідання і вірші, які потім публікуються газетою поряд з репортажами. Робота репортера допомагає йому краще зрозуміти різні сторони колоніальної життя країни. Перші продажі його творів починаються в 1883 році.

У середині 80-х років Кіплінг починає здійснювати поїздки по Азії і США в якості кореспондента аллахабадской газети «Піонер» (Pioner), з якою він уклав контракт на написання подорожніх нарисів. Популярність його творів стрімко збільшується, в 1888 і 1889 роках видаються 6 книжок з його розповідями, які принесли йому визнання.

У 1889 році він здійснює довгу подорож до Англії, потім відвідує Бірму, Китай, Японію. Він подорожує через всі США, перетинає Атлантичний океан і влаштовується в Лондоні. Його починають називати літературним спадкоємцем Чарлза Діккенса. У 1890 виходить його перша новела «Світло згасло» (The Light That Failed). Найбільш відомими віршами того часу стає «Балада про Схід і Захід» (The Ballad of East and West), а також «Остання пісня Чесного Томаса» (The Last Rhime of True Thomas).

У Лондоні він знайомиться з молодим американським видавцем Уолкоттом Бейлстіром, вони разом працюють над повістю «Наулахка» (The Naulahka). У 1892 Бейлстір помирає від тифу, і незабаром після цього Кіплінг одружується на його сестрі Кароліні. Під час медового місяця банк, в якому у Кіплінга були заощадження, збанкрутував. Грошей у подружжя залишилося лише на те, щоб дістатися до Вермонта (США), де жили родичі Бейлстір. Наступні чотири роки вони проживають тут.

У цей час письменник знову починає писати для дітей; у 1894-95 роках виходять знамениті «Книга джунглів» (The Jungle Book) і «Друга книга джунглів» (The Second Jungle Book). Опубліковані також віршовані збірки «Сім морів» (The Seven Seas) і «Білі тези» (The white tnesis). Скоро народжуються двоє дітей: Джозефіна і Елсі. Після сварки зі своїм швагром, Кіплінг з дружиною у 1896 році повертаються до Англії. У 1897 році виходить повість «Відважні мореплавці» (Captains Courageous). У 1899 році, під час візиту в США, від запалення легенів помирає його старша дочка Джозефіна, що стало величезним ударом для письменника.

У 1899 році він проводить кілька місяців у Південній Африці, де знайомиться з Сесилом Родсом, символом британського імперіалізму. У 1901 виходить роман «Кім» (Kim), який вважається одним з найкращих романів письменника. В Африці він починає підбирати матеріал для нової дитячої книги, яка виходить в 1902 році під назвою «Казки просто так» (Just So Stories).

У цьому ж році він купує заміський будинок в графстві Сассекс (Англія), де залишається до кінця життя. Тут він пише свої знамениті книги «Пак з Горбів» (Puck of Pook's Hill) і «Нагороди і феї» (Rewards and Fairies) - казки Старої Англії, об'єднані оповідачем - ельфом Паком, узятим з п'єс Шекспіра. Одночасно з літературною діяльністю, Кіплінг починає активну діяльність політичну. Він пише про загрозу війни з Німеччиною, виступає на підтримку консерваторів і проти фемінізму.

Літературна діяльність стає все менш насиченою. Ще одним ударом для письменника стала загибель старшого сина Джона на Першій світовій війні в 1915 році. Кіплінг разом з дружиною працювали у воєнний час в Червоному Хресті. Після війни він стає членом Комісії з військових поховань. Саме їм була обрана біблійна фраза «Їх імена будуть жити вічно» на обелісках пам'яті. Під час однієї поїздки в 1922 році по Франції він знайомиться з англійським королем Георгом V, з яким потім зав'язується велика дружба.

Кіплінг продовжував свою літературну діяльність до початку 30-х років, хоча успіх супроводив йому все менше і менше. З 1915 року письменник страждав від гастриту, який згодом виявився виразкою. Помер Редьярд Кіплінг від черепно-мозкового крововиливу 18 січня 1936 в Лондоні, лише на 3 дні раніше Георга V. Похований у Куточку поетів у Вестмінстерському абатстві.

Бібліотека підготувала тематичний список "Дж. Р. Кіплінг – письменник і мандрівник".