04 грудня 2015

РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ (1875-1926) — австрійський поет, прозаїк та есеїст. Пройшовши у своїй творчості шлях, яким розвивалась західна поезія кінця XIX - початку XX ст., вш сягнув вершин модерністської літератури.

Рідко перед яким поетом XX ст. публіка схилялася з таким містичним благоговінням, як перед P.M. Рільке.

Надгробна промова Ф. Брауна, виголошена у мить прощання з поетом, якнайкраще дає уявлення про те, ким був Рільке для своїх сучасників: «Янголи були для нього не оздобою вірша чи поетичним жестом; духи не ховалися від нього, він жив одночасно у двох світах; і коли комусь, хто незумисно і нерозважливо вдивлявся в нього, раптом наверталися сльози, то причиною, певно, був не він, бо він був лише посланцем. Діяло те, що позаду поета; неймовірна духовна країна рік у рік завдяки йому розсувала ізсередини свої кордони, доки нарешті не затягнула його у свої глибини. Це і тільки це виявляють його книжки; власне, те саме прочитувалося і в його обличчі. І хто бачив усе це, хто бачив це ясно й чітко, того приголомшувала таємниця».

Поезія Рільке, що відкрила новий етап у розвитку поезії європейської, увібрала в себе всі етапи складного шляху естетичних пошуків митця - від неоромантизму та імпресіонізму через заглиблений у філософські та релігійні роздуми символізм до "нової речевості" (стилю, що тяжіє до конкретності зображення і прийшов на зміну експресіоністському пафосу та схематизму). На творчість Рільке глибоко вплинули живопис, скульптура, архітектура та музика.

Основні твори: поетичні цикли — збірки «Часослов» (1905), «Книга годин» (1899—1903), «Книга картин» (1902), «Нові вірші» (1907—1908), «Дуїнянські елегії» (1923), «Сонети до Орфея» (1923); роман «Нотатки Мальте Лаурідса Брігге» (1910); монографії «Ворпсведе» (1903), «Роден» (1905).

До 140-річчя від дня народження Райнера Марія Рільке бібліотека підготувала тематичний список "Так співати вміє лише Орфей".