17 жовтня 2015
Рівно чверть століття тому, 2 жовтня 1990 року, у Києві на майдані Незалежності (тоді – площі Жовтневої революції) студенти розбили наметове містечко й оголосили політичне голодування. Більшість становила молодь із Києва, Львова та Дніпропетровська. На їх підтримку почали страйкувати студенти всіх вищих навчальних закладів Києва, а також учні технікумів, ПТУ і старшокласники. Студентські акції протесту пройшли і в обласних центрах, зокрема Луганську та Львові, утім, вони були не такими масовими.
Учасники голодування висунули політичні вимоги, серед яких відставка Голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола, відмова республіканського керівництва від підписання нового Союзного договору, передача місцевим органам влади майна КПРС і ВЛКСМ на території України, відбування юнаками з України військової служби за межами республіки лише на добровільних засадах, перевибори Верховної Ради УРСР тощо.
В ті дні у високих кабінетах обговорювалася можливість застосування сили проти голодувальників, та на прямі репресії, з огляду на підтримку студентів з боку киян, можновладці не наважилися.
Після прийняття постанови ВР УРСР щодо врахування вимог студентів-голодувальників 17 жовтня 1990 року Революція на граніті успішно завершилася.
Українське керівництво на чолі з Леонідом Кравчуком пішло на поступки учасникам акції, і 23 жовтня Верховна Рада УРСР ухвалила рішення про скасування 6-ї статті Конституції про керівну роль партії, а також прийняла відставку Масола.
Революція на граніті стала однією із причин здобуття Україною незалежності у 1991-му році.
«Революція на граніті», яка була організована силами студентства, не мала на той час аналогів у всій Європі, тому що «оксамитові революції» у Східній Європі в 1989 р. проводили більш зрілі політики.
Бібліотека підготувала книжкову виставку "Революція на граніті".