22 вересня 2015
Потебня Олександр Опанасович (22 вересня 1835 — 29 листопада 1891) - мовознавець, філософ, етнограф, літературознавець.
Становлення науки в Україні в середині XIX ст. відбувалося різнобічно, але з явним випереджанням гуманітарних дисциплін, дотичних до народознавства й загальних філософсько-світоглядних проблем. Поряд з історією, етнографією і фольклористикою на передові рубежі світової науки вийшла українська філологія. Найавторитетнішим її представником був Олександр Потебня, якого однаковою мірою можна вважати і мовознавцем, і філософом — філософом мови. У цій сфері знання він був справжнім першовідкривачем і новатором.
Олександр Опанасович — автор численних праць із загального мовознавства, фольклористики, літературознавства й етнографії, низки досліджень про походження мови, в галузі діалектології, фонетики, граматики й етимології української та російської мов. Серед них особливе місце займають фундаментальні праці: двотомна "Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень" (1883—1888) і чотиритомна "Із записок з російської граматики" (перші два томи видані в 1874 і 1888 рр., останні — посмертно, 1899 і 1941 рр.). Уже після його смерті були опубліковані книги "Із лекцій з теорії словесності. Байка. Прислів'я. Приказка" (1894) і "Із записок з теорії словесності" (1905). У 1914 р. було видано працю про творчість двох найбільших російських письменників другої половини XIX ст. — Л.Толстого і Ф.Достоєвського. Блискуче поєднання етимологічного, фольклористичного й історичного підходів демонструє його коментар до "Слова о полку Ігоревім" (1878).
Олександр Потебня сформував у Харківському університеті потужну філологічну школу, подібно тому, як В.Антонович — історичну в Києві. Серед його учнів відомі такі вчені, як Д.Овсянико-Куликовський, А.Горнфельд, В.Харцієв, О.Вєтухов, О.Попов, Т.Райнов та ін. Його погляди на мову і літературу стали ідейною основою так званої харківської школи (Б.Лезін, А.Горнфельд, В.Харцієв та ін.), що згуртувалася навколо видання "Питання теорії і психології творчості" (8 томів, 1907—1923 рр.). Харківська філологічна школа була визнана в авторитетних колах лінгвістів усього світу. Його ідеї, які помітно вплинули на філософію російського символізму, насамперед на концептуальні побудови А. Білого, розвивали також Д.Кудрявський, І. Ягич, О.Шахматов і багато інших видатних філологів і літературознавців XX ст.
До 180-річчя від дня народження Олександра Опанасовича бібліотека підготувала тематичний список "Олександр Потебня - засновник вітчизняної лінгвістики".
