Фере Микола Едуардович (19.08.1897, міст. Гельмязів Золотоніського пов. Полтавської губ. (нині Золотоніський р-н Черкаської обл.) – 1981, Москва) – агроном Полтавської потім Харківської трудової колонії імені М. Горького і помічник А. С. Макаренка, прототип Е. М. Шере в “Педагогічній поемі”.

Був п’ятою передостанньою дитиною в см’ї. Дитинство і шкільні роки провів. Коли в 1906 помер батько – надвірний радник, старший помічник надзирателя 1-го округу Полтавського акцизного управління – найстаршій дитині було 13 років. Матері доводилося утримувати сім’ю приватними уроками, з великими труднощами вона змогла забезпечити М. Е. середню освіту в одній із полтавських гімназій.

 

М. Е. Фере, 1960–70-ті рр.

 

Під час Першої світової війни був призваний до війська (1916). Закінчив сільськогосподарський факультет Київського політехнічного інституту (1921) і декілька років працював в радгоспах військового відомства на Полтавщині. У квітні 1924 перейшов у Полтавську трудову колонію імені М. Горького, де керував усіма галузями сільського господарства (насінництво, тваринництво, городництво, садівництво, квітникарство тощо), а також навчальною роботою з теорії сільського господарства по всіх групах школи. Разом з А. С. Макаренком і іншими педагогами зумів оптимально організувати продуктивну працю підлітків, максимально використавши її виховний потенціал. Підняв на науковий рівень господарство колонії, за його участі були впроваджені більш сучасні сільськогосподарські технології (багатопільна сівозміна з упором на кормові культури тощо), підбиралися кращі сорти рослин і породи тварин. У 1925–1926 відряджений колонією на курси трактористів. З літа 1927 завідувач виробничою частиною керованого А. С. Макаренком Управління дитячими колоніями Харківського округу.

Після уходу А. С. Макаренка із колонії імені М. Горького залишався працювати в ній до березня 1929. З весни по зиму 1929 за пропозицією Зернотресту працював у науковій експедиції в донських степах з вивчення досвіду перших великих механізованих зернорадгоспів; зібрані ним матеріали, літературно опрацьовані А. С. Макаренком, вийшли окремою книгою – “На велетенському фронті” (1930). До вересня 1934 працював в найбільших зернових радгоспах СРСР: “Гігант” (Північний Кавказ), Феодосійський (Крим), Черепанівський (Західний Сибір). З 1934 по 1940 викладав в Харківському інституті механізації і електрифікації сільського господарства, розробляв курс “Експлуатація машинно-тракторного парку”.

1940 захистив дисертацію на ступінь кандидата економічних наук і цього ж року переїхав до Москви. У роки війни видає низку робіт, що відіграли значну роль у справі ефективного використання сільськогосподарської техніки в умовах воєнного часу. У повоєнні роки працює під керівництвом академіка Б. С. Свирщевського. У 1940–1962 доцент, пізніше завідувач (1958–1962) кафедри експлуатації машинно-тракторного парку Московського інституту механізації і електрифікації сільського господарства (нині – Російський державний аграрний університет – МСГА імені К. А. Тімірязєва), разом зі співробітниками кафедри підготував декілька навчально-методичних посібників, в тому числі “Основи механізації сільського господарства”, навчальний посібник для учнів 8 класу “Сільськогосподарське машинознавство”, що витримали кілька видань. У 1953–1954 брав участь у роботах з освоєння цілинних і перелогових земель Казахстану.

Був членом редколегії журналу “Школа і виробництво” з моменту його заснування, виступав автором і рецензентом багатьох статей з питань трудового навчання і виховання учнів. 1964 отримав вчене звання професора. Помер 1981.

До останніх років життя підтримував дружбу з А. С. Макаренком, один з перших макаренкознавців, неодноразово виступав з лекціями про видатного педагога, починаючи з 1953 опублікував низку спогадів, наукових статей, нарисів про педагогічну систему А. С. Макаренка, редагував відповідні наукові збірки (до 80-річчя з дня народження А. С. Макаренка та ін.), готував до друку нові видання творів А. С. Макаренка (“Марш 30-го року”, “Педагогічна поема”), багато років працював над його науковою біографією. Автор книги “Мій учитель” (1953), що отримала міжнародне визнання та вважається однією із найкращих в мемуарній літературі про А. С. Макаренка. Активно співпрацював в секції Макаренка Педагогічного товариства РРФСР. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю “За освоєння цілини” тощо.

Пр.: Организация воспитательного процесса в практике А. С. Макаренко : учеб. пособ. / подг. А. А. Фролов ; под. ред. В. А. Сластенина, Н. Э. Фере. – Горький, 1976. – 98 с.; Павлова М. П. Производительный труд в педагогической системе А. С. Макаренко / М. П. Павлова, Н. Э. Фере // Школа и производство. – 1963. – № 3. – С. 10–15; Пособие по эксплуатации машинно-тракторного парка: [Для фак. механизации сел. хоз-ва / Н. Э. Фере, В. З. Бубнов, А. В. Еленев и др.; ред. Н. Д. Нагайцева]. – 2-е изд., перераб и доп. – М. : Колос, 1978. – 256 с.; Сельскохозяйственное машиноведение. Пособие для учащихся VIII класса / Сост. Н. Э. Фере, А. В. Еленев; Изд. 4-е, доп. и испр. – М. : Учпедгиз, 1961. – 218 с.; Ф. Н. На велетенському фронті. Досвід радгоспу № 2 / Н. Ф., А. М. – Харків : Державне видавництвоУкраїни, 1930. – 70 с.; Фере Н. Э. К истории создания очерка “На гигантском фронте” / Н. Э. Фере // А. С. Макаренко. Кн. 8 : сб. статей / ред. кол. : Ф. И. Науменко (отв. ред.) и др. – Львов, 1971. – С. 112–114; Фере Н. Э. Мой учитель / Н. Э. Фере. – М. : Правда, 1953. – 104 с.; Фере Н. Э. Наш Антон Семенович / Н. Э. Фере // Школа и производство. – 1963. – № 3. – С. 31–33; Фере Н. Э. Сельскохозяйственный труд в колонии имени Максима Горького / Н. Э. Фере // Воспоминания о Макаренко : сборник материалов; сост. : Н. А. Лялин и Н. А. Морозова. – Л. : Лениздат, 1960. – С. 213–232; Фере Н. Э. Поучительный опыт / Н. Э. Фере, Е. С. Долгин // Педагогическая система А. С. Макаренко и вопросы ее творческого применения современными воспитательными учреждениями : Материалы к симпозиуму. – М., 1972. – С. 209–212.

Літ.: Антон Макаренко : Харківська трудова колонія ім. М. Горького (в документах і матеріалах 1926–1928 рр.) / авт.-уклад. : І. Ф. Кривонос, Н. М. Тарасевич, А. В. Ткаченко; за ред. дійсного члена АПН України І. А. Зязюна. – К. : Педагогічна думка, 2008. – С. 69, 70, 79, 86, 89, 98, 112, 182, 185, 249, 267, 340; Бейлинсон В. Наш Шере / В. Бейлинсон, Л. Кораленко // Учительская газета. – 1967. – 19 авг.; Долгин Е. С. Энтузиаст трудового воспитания / Е. С. Долгин // Школа и производство. – 1972. – № 10. – С. 73–76; Николай Эдуардович Фере // Школа и производство. – 1967. – № 10. – С. 66–67; Полтавська трудова колонія ім. М. Горького в документах і матеріалах (1920–1926 рр.). Ч. 2 / авт.-укл. : О. П. Єрмак, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос, Н. М. Тарасевич, А. В. Ткаченко ; за ред. І. А. Зязюна. – Полтава, 2002. – С. 43, 126, 203; https://ru.wikipedia.org/wiki/Фере,_Николай_Эдуардович.

А. В. Ткаченко,

доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.