Кармія Михайлівна Ширяєва народилася 27 липня 1925 року в Полтаві в родині кадрового військовослужбовця. Дитячі роки провела в Дніпропетровську, де служив, а потім командував 71-м полком її батько. З дитинства захоплювалася мистецтвом: вчилася малювати, танцювати, грати на фортепіано, декламувати, писати вірші. У роки Великої Вітчизняної війни (батько, командир 277-ї стрілецької дивізії, загинув в 1942 році під Харковом) була евакуйована з сім'єю спочатку в Чкалівську область (нині – Оренбурзька область РФ), а звідти – в Узбекистан (м. Ташкент).
Після закінчення в 1942 році Ташкентської школи № 10 Кармія Ширяєва працювала в Центральному райкомі комсомолу Ташкента і одночасно піонервожатою в школі і піонертаборі. За відмінну роботу в таборі була нагороджена найвищою премією президії ЦК профспілки працівників торгівлі Середньої Азії (1943 р). За дорученням райкому комсомолу очолювала шефську роботу над військовими госпіталями Центрального району Ташкента, за власною ініціативою і активної участі ставила цікаві театралізовані вистави, чим привернула увагу фахівців.
Протягом 1942–1944 років Кармія Михайлівна вчилася на мистецтвознавчому відділенні Середньоазіатського державного університету в Ташкенті. У 1944 р. повернулася в Україну, де стала студенткою Рівненського учительського інституту, закінчивши який в 1946 році з відзнакою, поступила на російське відділення філологічного факультету Дніпропетровського державного університету, де доля звела її з майбутнім відомим українським письменником Павлом Загребельним. Закінчила університет Кармія Михайлівна також з відзнакою (1952 р.) і, будучи обурена несправедливою відмовою керівництва університету П. Загребельному в праві навчатися в аспірантурі (перебував у німецькому полоні), відхилила адресовану їй пропозицію вступати до аспірантури і пішла працювати вчителькою російської мови та літератури залізничної школи № 3 станції Дніпропетровськ; незабаром стала однією з кращих серед вчителів залізничних шкіл. У цей час К. М. вперше серйозно захопилася спадщиною А. С. Макаренка, познайомилася і часто спілкувалася з колегою і керівником майбутнього видатного педагога в Крюківському та Долинському залізничних училищах М. Г. Компанцевим, який очолював в 1950-ті роки колектив однієї з дніпропетровських середніх шкіл.
Кармія Ширяєва в юнацькі роки
У 1955 році разом з чоловіком переїхала в Полтаву, де працювала в Полтавському державному педагогічному інституті імені В. Г. Короленка керівником педагогічної практики (1955–1961 рр.), старшим викладачем кафедри педагогіки (1961–1981 рр.). Кармія Михайлівна із захопленням викладала курс історії педагогіки, займалася науковою роботою (має близько 60 публікацій), читала лекції в Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського, а також на курсах підвищення кваліфікації вчителів при педінституті. Коло тодішніх, як і подальших, наукових інтересів К. М. Ширяєвої включало історію педагогіки, педагогічну спадщину А. С. Макаренка, краєзнавство Полтавщини тощо. Вона неодноразово брала участь в роботі всесоюзних і регіональних макаренківських наукових форумів.
Фото із видання: Ширяєва К. «Кристал його душі…» – Полтава: ПП «Астрая», 2008. – 55 с.
К. М. Ширяєва (друга праворуч у верхньому ряду) серед учасників Всесоюзної науково-практичної конференції «А. С. Макаренко і сучасність », присвяченої 90-річчю від дня народження А. С. Макаренка (13–14 березня 1978 року, Москва, зал засідань АПН СРСР)
Учасники оргкомітету з підготовки установчої конференції Міжнародної макаренківської асоціації біля стін будівлі колишнього Крюківського об'єднаного залізничного вищого початкового і початкового училища, де А. С. Макаренко працював в 1905–1911 і 1917–1919 роках (Кременчук, листопад 1990 року). Зліва направо: 1) Л. І. Гриценко; 2) С. С. Невська; 3) (?); 4) Сяо-Су; 5) В. О. Ширяєв; 6) Л. Ю. Гордін; 7) П. Г. Лисенко; 8) Ю. Л. Львова; 9) Л. О. Чубаров; 10) Ґ. Хілліґ; 11) М. Библюк; 12) (?); 13) І. А. Андрійчук; 14) М. М. Окса; 15) Е. Гюнтер-Шелльхаймер; 16) Б. М. Наумов; 17) А. А. Фролов; 18) К. М. Ширяєва
Протягом багатьох років К. М. Ширяєва керувала студентським макаренківським гуртком Полтавського педінституту, успіхи якого широко висвітлювалися в центральних «Учительській газеті» та журналі «Народна освіта», республіканських газетах і журналах. Вона очолила підготовку гуртківцями двох збірок «А. С. Макаренко і життя», які на республіканських конкурсах студентських робіт були відзначені грамотами і преміями, організовувала участь студентів-макаренківців в наукових конференціях (Москва, Мінськ, Брест, Кишинів, Арзамас, Дніпропетровськ тощо), зустрічі та листування з колишніми вихованцями і соратниками А. С. Макаренка, екскурсії, прийом делегацій від студентів-макаренківців з вишів НДР, Болгарії, Польщі, Чехословаччини та ін. Її гуртківці відвідали багато місць країни, пов'язані з ім'ям видатного педагога, навіть були гостями екіпажу теплохода «Атон Макаренко». Свої дослідження з макаренкознавчої проблематики Кармія Михайлівна друкувала в виданнях СРСР, ФРН і Чехословаччини, в 1977 році вона стала найактивнішим учасником створення меморіального музею А. С. Макаренка в Полтавському педінституті, часто виступала з лекціями з макаренківської тематики перед вчителями, студентами, батьками.
К. М. Ширяєва з членами макаренківського гуртка Полтавського педінституту (1970–80-ті рр. Фото із фондів Науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка Полтавського педінституту)
Б. Ф. Горонович з сестрою О. Ф. Горонович в гостях у студентів-макаренківців Полтавського педінституту (1970–80-ті рр. Фото із фондів Науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка Полтавського педінституту)
Коли в лютому 1985 року, в зв'язку з підготовкою до 100-річчя від дня народження А. С. Макаренка, Міністерством освіти і Республіканською радою Педагогічної спілки УРСР на базі Полтавського педінституту була відкрита Науково-дослідна лабораторія А. С. Макаренка – перша і єдина в Україні макаренкознавча дослідна установа, К. М. Ширяєва увійшла до колективу її співробітників. Кармія Михайлівна підтримувала багаторічні дружні стосунки з людьми, що близько знали Макаренка: його товаришем по Крюкову Борисом Гороновичем, подругами педагога в роки його навчання в Полтавському вчительському інституті – сестрами Катериною і Вірою Костецькими, вихованцем Харківської трудової колонії імені М. Горького журналістом Петром Дроздюком, доцентом Полтавського педінституту, а в минулому вчителем російської мови та літератури шкільного комбінату Дитячої трудової комуни імені Ф. Е. Дзержинського, Сергієм Петровичем Пушніковим та багатьма-багатьма іншими.
Співробітники Науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка Полтавського педінституту: І. Ф. Кривонос, В. В. Зелюк, К. М. Ширяєва, І. А. Андрійчук (1986–1987 рр. Фото із фондів лабораторії)
К. М. Ширяєва зі співробітниками Науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка Полтавського педінституту М. М. Кулиничем і І. А. Андрійчук під стінами «Білого дому» колишньої Полтавської трудової колонії імені М. Горького до його кардинальної реконструкції (с. Ковалівка Полтавського району, 1986 р. Фото із фондів Науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка Полтавського педінституту)
Співробітники Науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка Полтавського педінституту з учасниками Обласної науково-практичної конференції «А. С. Макаренко і Полтавщина» (Полтава, 5 грудня 1986 р. К. М. Ширяєва сьома зліва. Фото із фондів Науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка Полтавського педінституту)
Вихованці А. С. Макаренка та макаренкознавці біля скульптурної композиції на площі імені А. С. Макаренка перед будівлею музею Трудової дитячої колонії імені М. Горького. Зліва направо: З. М. Носик, К. М. Ширяєва, Т. Ю. Каменецька, А. О. Ященко, Н. П. Макаренко, Г. С. Слуцька, В. І. Коломійцев, О. Ф. Романовська, В. І. Шибаєва, М. М. Кудрявцева, П. М. Фенченко (Харків, Курязька ВТК, 18 серпня 1988 р. Фото надане Л. І. Науменко)
К. М. Ширяєва з вихованцями і дослідниками спадщини А. С. Макаренка перед будівлею Полтавського педуніверситету: на верхньому знімку – з чеським макаренкознавцем Лібором Пєхою; на нижньому – з завідувачкою Науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка Полтавського педінституту Л. В. Крамущенко, Л. Пєхою, вихованцями А. С. Макаренка Б. С. Ялинським та Г. І. Галкіним (Кінець 1980-х років. Фото Ю. І. Токарєва)
К. М. Ширяєва на могилі А. С. Макаренка (Москва, кінець 1980-х – початок 1990-х років. Фото Ю. І. Токарєва)
Безперечною заслугою К. М. Ширяєвої є те, що вона домоглася публікації – спочатку в Чехословаччині, а після – на батьківщині А. С. Макаренка, романтичних листів педагога, адресованих колишній співробітниці Полтавської трудової колонії імені М. Горького Ользі Петрівні Ракович, що збереглися в її сімейному архіві.
Книга К. М. Ширяєвої «Кристал його душі...», яка розкриває одну з романтичних сторінок життя А. С. Макаренка – його дружбу з О. П. Ракович (Полтава, 2008)
Після виходу на пенсію (1986 р.) Кармія Михайлівна продовжувала вести активне життя, була членом первинної організації Ради ветеранів Жовтневого району Полтави, де виступала з змістовними повідомленнями, відвідувала хворих ветеранів вдома, писала про них замітки в газети, виступала на радіо, вивчала історію Полтави та долі її видатних діячів, друкувала історичні нариси і статті.
Невтомна праця К. М. Ширяєвої була високо оцінена, вона нагороджена медаллю А. С. Макаренка (1979 р.), пам'ятним знаком «Ветеран 277-й Рославльської Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова Стрілецької дивізії» (1982 р.), медалями «Ветеран праці» (1982 р.), «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1994 р.), «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1995 р.), «Захиснику Вітчизни» (1999 р.), «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (2005 р.), «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (2010 р.), пам'ятним орденом «60 років Перемоги» (2005 р.).
Пішла з життя Кармія Михайлівна Ширяєва на 94-му році життя, 11 лютого 2019 року, так і не закінчивши роботу над черговою книгою про долю людини, яка на все життя визначила сенс її наукового подвижництва – Антона Семеновича Макаренка.
Література
1. Гришко Р. І. З досвіду підготовки до ювілею А. С. Макаренка / Р. І. Гришко // Укр. мова і літ. в школі. – 1987. – № 8.
2. Олександренко О. Ювілей музею / О. Олександренко // Зоря Полтавщини. – 1981. – 17 лип.
3. До ювілею А. С. Макаренка // Зоря Полтавщини. – 1987. – 11 черв.
4. Сесія закінчила роботу // Зоря Полтавщини. – 1968. – 28 бер.
5. Ширяєва К. М. З досвіду вивчення студентами життя і педагогічної творчості А. С. Макаренка / К. М. Ширяєва, І. Ф. Кривонос // Радянська школа. – 1978. – № 3. – С. 29–32.
6. Ширяєва К. «Кристал його душі…» / Кармія Ширяєва. – Полтава : ПП «Астрая», 2008. – 55 с.
7. Sirjaeva K. “Mein Sonnenschein!” Makarenkos Briefe an Ol’ga Petrovna Rakovič // 100 Jahre Anton Makarenko; neue Studien zur Biographie / hrsg. von Götz Hillig. – Bremen, 1988. – S. 157–170.
А. В. Ткаченко,
доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
