Весіч Володимир Олександрович (1886, Полтава – ?) – соратник А. С. Макаренка, педагог Полтавської і Харківської трудової колонії імені М. Горького, прототип П. І. Журбіна в “Педагогічній поемі”.
Народився у сім’ї чиновника (батько, Олександр Олександрович Весіч, на початку 20-го ст. працював бухгалтером Полтавської міської управи, був членом правлінь Економічної спілки полтавських чиновників та Спілки любителів полювання, а також скарбником полтавського Зібрання чиновників). Закінчив Петровський полтавський кадетський корпус (1907), Київське військове училище (1909) і в чині підпоручика отримав направлення до 46-го піхотного Азовського полку, що квартирував у м. Старокостянтинові Волинської губ. Після декількох років служби вже у чині поручика був переведений до Полтави у 34-й піхотний Севський полк (01.03.1914), у складі якого з початком Першої світової війни брав участь у бойових діях. Під час боїв на території сучасної Польщі отримав поранення (травень 1915). В роки Громадянської війни в чині штабс-капітана служив в армії УНР, потрапив у полон до Червоної Армії, з 1920 знаходився на особливому обліку органів ДПУ. На початку 1920-х служив в Червоній Армії на командних посадах.
В колонії імені М. Горького працював з 01.08.1923, виконуючи обов’язки заступника завідуючого і вихователя. В перший рік своєї роботи єдиний із числа педагогічного персоналу 2-го відділення колонії (Ковалівська садиба) отримав від А. С. Макаренка оцінку “достатньо задовільний”. Своїми професійними здібностями досить швидко заслужив високий авторитет в очах Макаренка, який навіть почав довіряти йому керівництво колонією під час своєї відсутності. Був одним із чотирьох вихователів у складі “першого ешелону” представників Горьківської колонії в Куряжі та разом з А. С. Макаренком і іншими підписав першого листа до М. Горького з нового місця.
Після звільнення А. С. Макаренка з колонії влітку 1928 залишався на своїй посаді при трьох його наступниках, намагаючись призупинити деградацію установи, про що Макаренко повідомляв М. Горькому 22.11.1928: “Колонія поки що тримається завдяки нелюдським зусиллям Весіча”. В цей час здобув популярність в педагогічних колах Харкова і Народного комісаріату освіти УСРР як один з найздібніших працівників дитячих будинків. А. С. Макаренко вважав В. “найсильнішим, дисциплінованим і здібним працівником” колонії і з перших місяців існування Дитячої трудової комуни НКВС УСРР імені Ф. Дзержинського намагався перевести його туди, але зустрів активний спротив Харківського окрвідділу народної освіти.
Наприкінці 1930 після спеціальної підготовки направлений до комуни (очевидно, за безпосереднього сприяння А. С. Макаренка) відділом кадрів Вищої ради народного господарства УСРР на посаду вчителя фізики. Але кандидатура В. зустріла категоричні заперечення Правління комуни у зв’язку з його антибільшовицьким минулим. В листі до секретаря Правління М. М. Букшпана (29.12.1930) А. С. Макаренко зробив спробу захистити В. від звільнення, стверджуючи, що працівників, рівних йому “вдається отримати раз на 5 років”, і характеризуючи В. як “розумного, такого, що вміє чудово ладити з хлопцями і тримати їх в руках, багато обізнаного і працездатного”. Попри серйозність аргументації Макаренка, 31.12.1930 М. М. Букшпан залишив на листі резолюцію: “Т. Макаренко. Все ж колишні білі і петлюрівці у нашій комуні в жодному разі працювати не можуть. Весіча негайно звільніть”. В наслідок цього наказом по комуні В. і його дружина (бухгалтер комуни) були звільнені (04.01.1931). За інформацією Ґ. Хілліґа, В. пізніше був репресований.
Літ.: Макаренко А. С. Педагогические сочинения : в 8 т. Т. 1 / А. С. Макаренко ; сост. : Л. Ю. Гордин, А. А. Фролов. – М. : Педагогика, 1983. – С. 31, 36, 248; Макаренко А. С. Педагогические сочинения : в 8 т. Т. 8 / А. С. Макаренко ; сост. : М. Д. Виноградова, А. А. Фролов. – М. : Педагогика, 1986. – С. 44–47; Макаренко А. С. Школа жизни, труда, воспитания. Учебная книга по истории, теории и практике воспитания. Часть 2. Письма, разработки, книги-очерки, статьи 1928–1932 гг. / А. С. Макаренко ; сост. и коммент. А. А. Фролов, Е. Ю. Илалтдинова. – Н. Новгород : Изд-во Волго-Вятской академии государственной службы, 2008. – С. 266–267, 277; Переписка А. С. Макаренко с М. Горьким / под ред. Г. Хиллига, при участии С. С. Невской. – Марбург, 1990. – С. 33, 63, 137, 145, 161. – (Opuscula Makarenkiana Nr 11); Полтавська трудова колонія ім. М. Горького в документах і матеріалах (1920–1926 рр.). Ч. 1 / авт.-укл. : О. П. Єрмак, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос, Н. М. Тарасевич ; за ред. І. А. Зязюна. – Полтава, 2002. – С. 211, 213; Полтавська трудова колонія ім. М. Горького в документах і матеріалах (1920–1926 рр.). Ч. 2 / авт.-укл. : О. П. Єрмак, Л. В. Крамущенко, І. Ф. Кривонос, Н. М. Тарасевич, А. В. Ткаченко ; за ред. І. А. Зязюна. – Полтава, 2002. – С. 10, 11, 42, 92, 154, 187.
А. В. Ткаченко,
доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка
