Новини

26 квітня — День Чорнобильської трагедії

26 квітня 2025 року минає 39 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції — наймасштабнішої техногенної катастрофи за всю історію ядерної енергетики у світі.

Замість негайних дій із порятунку й оповіщення населення та інформування міжнародної спільноти про катастрофу, радянська влада намагалася в типовій манері замовчати та применшити масштаби аварії. Зволікання з евакуацією людей призвело до поглиблення згубних наслідків для здоровʼя та життів людей.

Радянська влада мала б негайно повідомити населення про важливі кроки для мінімізації впливу радіаційного забруднення. Натомість у центрі Києва (близько 110 км від Чорнобильської АЕС) 1 травня 1986 року відбулася урочиста демонстрація, у якій взяло учать близько 120 тисяч людей.

У 1925 році в Україні з подачі Миколи Хвильового розгорілася палка полеміка, якою бути новітній українській літературі? Що має бути головним для письменника: пролетарське чи «від плуга і землі» походження, бажання писати чи все ж таки передусім освіченість, заглиблення у світовий досвід і вміння поводитися зі словом, відчувати його, передавати сенси? Своє питання Хвильовий озвучив просто: що більше потрібно українській літературі: Зеров чи Гаркун-Задунайський (останній – персонаж оповідання Володимира Винниченка, уособлення провінційної обмеженості і шароварництва). Розвиваючи тему, Хвильовий пішов іще далі, намагаючись довести, що українська література може і має розвиватися окремо від російської, орієнтуючись передусім на Європу. До дискусії підключився і сам Зеров, який кинув клич Ad Fontes («До джерел»), стимулюючи літераторів до глибокого вивчення власних і світових культурних традицій.

Все це так і лишилося б інтелектуальною літературною дискусією, якби у 1926 році на неї не звернув увагу сам диктатор Сталін. Ідеї якогось окремішнього, відмінного від російського, шляху української культури і нації загалом видалися для нього загрозливими, а всі апологети курсу «на Європу», «Геть від Москви» були взяті на олівець. У 1928-му літературна дискусія була згорнута. У 1930-му відбувається показовий суд над українськими інтелектуалами у справі СВУ. У 1933-му пострілом у скроню поставив крапку у своєму житті і творчості комуніст Микола Хвильовий. Через чотири роки таку саму крапку в урочищі Сандармох капітан держбезпеки Матвєєв поставить і в житті Миколи Зерова та десятків інших представників української наукової і культурної еліти, які мріяли про європейський шлях України – Леся Курбаса, Миколи Куліша, Валер’яна Підмогильного, Марка Вороного, Володимира Чехівського, Сергія Грушевського, Антіна Крушельницького…

Микола Зеров, як і інші інтелектуали, для радянської влади посередностей становив небезпеку уже самим фактом свого існування. Хоча все життя його цікавили лише дві речі: антична культура і українська література.

Дмитро Григорович Білоус (нар. 24 квітня 1920, Курмани — пом. 13 жовтня 2004, Київ) — український поет, перекладач, педагог, літературний критик, громадський діяч. Член Спілки письменників України з 1947 року, член-кореспондент з березня 1994 року та почесний академік з 2000 року Академії педагогічних наук України.

Григорій Михайлович Тютюнник (23 квітня 1920, c. Шилівка Зіньківського району, Полтавщина, Українська РСР, СРСР — 29 серпня 1961, Львів, Українська РСР) — український письменник, журналіст, публіцист, педагог. Брат Григора Тютюнника. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка за роман «Вир» (1963, посмертно).

Ще школярем опублікував вірш «Комсомолець» у районній газеті «Більшовик Зіньківщини» (1937). Був членом літературної студії Харківського університету, літературного об'єднання при Спілці радянських письменників України. 28 червня 1941 року пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону.

23 квітня відзначається Всеукраїнський день психолога – професійне свято всіх тих, хто працює з поведінкою, психікою та психічними процесами людини й будь-яким чином причетний до науки психології.

Всеукраїнський день психолога відзначається з 2004 року за ініціативи Національної асоціації практичних психологів та соціальних працівників України. Дата 23 квітня була обрана не випадково, адже саме в цей день 1896 року народився видатний український психолог Григорій Костюк, який зробив значний внесок у розвиток психологічної науки та освіти в Україні.

У час війни та суспільних потрясінь роль психолога стала ще важливішою. Сьогодні українські фахівці активно долучаються до проєктів підтримки військових, дітей, ВПО, освітян та всіх, хто постраждав від повномасштабного вторгнення.

Цього року усі християни попри різні церковні календарі святкують Великдень одночасно - 20 квітня. Таке трапляється рідко - раз на три-чотири роки. В Україні Великдень є найголовнішим річним святом для православних і греко-католиків.

Великим Днем або Великоднем наші предки називали день весняного рівнодення – календарний початок весни та нового аграрного року.

Навколишнє середовище, яке ще називають довкіллям, є основою нашого життя. Ліси, річки, ґрунти — все це забезпечує нас чистим повітрям, питною водою, здоровими продуктами харчування. Проте в своїй діяльності ми зазвичай нехтуємо інтересами довкілля, і це призводить до того, що воно стає все більш забрудненим і виснаженим. Щоб спонукати людей до розуміння екологічних проблем та залучити до активних дій щодо збереження природи, в Україні щороку в третю суботу квітня відзначається День навколишнього середовища, або День довкілля.

Кафедра психології на чолі з Кононовою Мариною Миколаївною презентувала бібліотеці ПНПУ імені М. А. Жовтобрюха колективну монографію «Психологія розвитку та життєстійкості: наукові студії».

Відбулася акредитація за спеціальністю: 032 «Історія та археологія»: Назва програми: «Історія та археологія» Магістр. Працівники бібліотеки підготували книжкові виставки з інформаційного забезпечення освітніх програм, де були представлені наукові здобутки науково-педагогічних працівників і навчально-методичне забезпечення спеціальностей.

12 квітня 1961 році відбувся перший в історії політ людини у космос. Через кілька років вперше людина висадилася на місяці. І це були запеклі змагання СРСР та США за першість. Однак обоє здійснили свої місії завдяки українцям.

І мова йде про Юрія Кондратюка та Сергія Корольова. Чому без них людство б не полетіло в космос.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.