Новини

20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

18 лютого у бібліотеці імені М. А. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету за сприяння Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОВА відбулися літературознавчі діалоги «… до вас озвуться / Наших предків голоси…»: до 105-річчя від дня народження Володимира Малика.

Організаторами дійства стали бібліотека імені М. А. Жовтобрюха ПНПУ імені В. Г. Короленка, факультет української філології та журналістики цього закладу освіти й Лубенська публічна бібліотека імені Володимира Малика.

На базі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка 18 лютого, у день народження видатної просвітительки, громадської діячки, педагогині Софії Русової, у читальній залі №2 бібліотеки М. А. Жовтобрюха, відбувся захід на вшанування її пам’яті. Софія Русова (1856-1940 рр.) - авторка концепції національного виховання, засновниця перших дитячих садочків, активна діячка жіночого руху, письменниця, просвітниця, публіцистка, перекладачка, видавчиня, літературознавиця, очільниця громадського руху, організаторка бібліотечної справи.

19 лютого 1992 року було затверджено Малий державний Герб України, один із трьох офіційних символів нашої держави. Центральною геральдичною фігурою герба є Тризуб Володимира Великого, князя Київського.

Тризуб об’єднує українських громадян, які сьогодні захищають суверенітет і територіальну цілісність України від російської збройної агресії - він є символом, в якому закодована сила української нації, її дух, традиції та століття боротьби за незалежність.

Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду – правителів Русі. У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

16 лютого в Україні відзначають молоде державне свято - День єднання 2026. Воно було засноване президентом Володимиром Зеленським у 2022 році, на тлі загрози повномасштабного вторгнення РФ, ставши символом згуртованості, стійкості та любові до рідної землі.

Взимку 2022 року розвідки західних союзників попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали конкретну дату - 16 лютого. Тоді важко було повірити в таке тривожне майбутнє: країна продовжувала жити звичайним життям, турботами і планами. Разом з тим небезпечні перспективи не залишали людей байдужими, і настрій суспільства був напруженим. Щоб підтримати дух нації і знизити психологічний тиск, президент Володимир Зеленський прийняв рішення заснувати нове свято - День єднання України, що символізує, що сила українців полягає в згуртованості. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді глава держави.

Так і з'явилося 16 лютого свято - День єднання.

Цей день нагадує кожному українцю про цінність єдності та солідарності, а також надихає нас підтримувати і допомагати один одному.

Відбулася акредитація за спеціальністю: 035 «Філологія»: Назва програми: «Німецька філологія і переклад» Бакалавр. Працівники бібліотеки підготували книжкові виставки з інформаційного забезпечення освітніх програм, де були представлені наукові здобутки науково-педагогічних працівників і навчально-методичне забезпечення спеціальностей.

Лесь Мартович (Олекса Семенович Мартович) – майстер усної розповіді. Більшість своїх творів він оповідав у колі друзів і не записував, тому вони втрачені назавжди. Навіть з-поміж написаного загинула значна частина – через життєві катаклізми XX століття. Збереглися близько 30 опублікованих творів, переважно оповідань, які побачили світ здебільшого завдяки співпраці з редакцією львівського “Літературно-наукового вісника”. Лесь також входив до так званої Покутської трійці – умовного об’єднання трьох українських письменників Мартовича, Василя Стефаника та Марка Черемшини.

Лесь народився 12 лютого 1871 року в селі Торговиця на Станіславівщині (нині Івано-Франківщина). Батько був сільським писарем, який самотужки зумів опанувати грамоту, і звичайний наймит став “людиною порядною, непідкупною та авторитетною серед односельців”.

Працівники бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха відвідали творчу зустріч із Світланою Талан, відомою українською письменницею, членкинею НСПУ, авторкою романів у жанрі реальних історій, яка відбулася в Полтавській обласній бібліотеці імені І. П. Котляревського.

У Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка на базі Ветеранського простору Плюс Плюс Полтава відбулася ігрова сесія акселератора «Світ Громад». Учасницями заходу стали працівники університетської бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха, які долучилися до практичного опрацювання ігрофікаційної технології розвитку громад. Майстром гри виступила Юліана Линник.

1901, 2 лютого – на Катеринославщині (нині Дніпропетровщина) народився Валер’ян Підмогильний, письменник, талановитий прозаїк доби Розстріляного відродження. Свої перші пригодницькі твори видавав під псевдонімом Лорд Лістер.

Походив з бідної селянської родини. Батько Валер’яна Підмогильного завідував маєтком місцевого поміщика, помер рано. «Так мало батьківських пестощів випало на мою долю», – писав Валер’ян Підмогильний. Його односельчани згадують переважно про матір письменника. Вона була звичайною селянкою, без освіти, яка працювала в економії графа Воронцова-Дашкова і виділялася надзвичайною природною інтелігентністю.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.