Новини

21 лютого 2025

Цього дня ми говоримо про право кожної людини спілкуватися рідною мовою на своїй землі. Сьогодні українці змушені захищати це право зі зброєю в руках.

Війна, розв’язана росією, націлена знищити українську ідентичність, мову, традиції та навіть національну пам’ять. Пропагандистські кампанії, примусова русифікація та переслідування національних меншин, зокрема кримських татар, є частиною цього процесу.

На тимчасово окупованих територіях – Донеччині, Луганщині, Запоріжжі, Херсонщині – загарбники нещадно стирають усе українське. Закривають українські школи, забороняють мову, глушать мовлення, нищать книги та видавництва, нав’язують свою пропаганду через підконтрольні медіа. Переслідують кожного, хто не зрікається своєї ідентичності.

21 лютого 2025

19 лютого в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка відбулося відкриття Міжнародного центру фізики та математики.

На урочистості завітало чимало почесних гостей, а також серед них були учні з різних шкіл Полтавщини.

21 лютого 2025

Дмитро Васильович Нитченко (псевдоніми — Дмитро Чуб, Остап Зірчастий; 21.02.1905, м. Зіньків, тепер Полтавської області, Україна — 15.09.1999, м. Мельбурн, Австралія) — письменник, поет, літературознавець, педагог, громадський діяч. Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка.

Народився в м. Зінькові в заможній селянській родині. Закінчив Зіньківську індустріально-технічну школу, продовжував освіту в м. Краснодарі на робітничому факультеті (до 1928). Працював слюсарем, фрезерувальником, помічником машиніста.

Закінчив Харківський педагогічний інститут і технікум іноземних мов (1934), викладав українську мову та літературу в середній школі, на курсах підвищення кваліфікації вчителів, в інститутах. Від 1929 працював у Державному видавництві України, згодом (до 1934) — у харківському видавництві «Література і мистецтво».

20 лютого 2025

День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” від 11 лютого 2015 року № 69/2015 на знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

20 лютого 2025

1905, 20 лютого – у селі Дермань на Рівненщині в заможній селянській родині Олексія Антоновича й Настасії Улянівни Самчуків народився один з найвизначніших українських письменників XX століття Улас Самчук. Зарубіжні дослідники називали його «українським Гомером», вказуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну. Улас Самчук є автором шістнадцяти романів, серед яких трилогія «Волинь», «Гори говорять», «Марія», збірки оповідань «Месники», «Віднайдений рай», низки повістей, оповідань і статей. Він одним з перших розповів світові про трагедію Голодомору 1932-1933 років. У 80-х роках йшли розмови про висунення Уласа Самчука на Нобелівську премію за «Волинь», але, на жаль, до кінця справа не була доведена.

19 лютого 2025

Сьогодні ми відзначаємо особливе свято - припадає на 19 лютого День державного герба України. У цей самий день 33 роки тому український парламент затвердив тризуб одним із символів нашої держави.

Тризуб є дуже давнім символом, оскільки схожий на нього знак зустрічався ще за часів Трипілля, близько V-III тис. до н.е.

Чіткі зображення оригінального тризуба можна помітити на предметах побуту, зброї та грошах, які дійшли до нас з X століття. Ба більше, це був особистий знак Володимира Великого. Тризуб не тільки карбувався на монетах разом з портретами князя, а й був на печатках договорів, які Київська Русь укладала з іншими країнами.

14 лютого 2025

На засіданні кафедри історії України обговорювалося питання проєктів освітніх проблем першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти «Історія та археологія» за спеціальністю 032 Історія та археологія на 2025-2026 навчальний рік. Ключовим питанням, яке було в центрі уваги зав. кафедри професора Романа Сітарчука, гарантів ОП професорки Людмили Бабенко й доцентки Оксани Коваленко та викладачів кафедри, – забезпечення якості підготовки фахівців за даною спеціальністю. Воно вирішується серед іншого наявністю та доступністю для здобувачів освіти фондів наукової та навчальної літератури бібліотеки імені М. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету. На засідання була запрошена директорка бібліотеки Валентина Орєхова.

13 лютого 2025

11 лютого 2025 року кафедра історії України ПНПУ (завідувач професор Роман Сітарчук) організувала проведення спільного науково-методичного міжкафедрального семінару, на який було запрошено науково-педагогічний колектив кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету в м. Одесі (завідувачка Олена Сєкерська). Між багатьма викладачами обох кафедр вже склалися достатньо давні ділові наукові зв’язки, організація та участь у спільних заходах. Тому на спільному засіданні було прийняте рішення формалізувати співпрацю науково-педагогічних колективів. На засідання була запрошена директорка бібліотеки імені М. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету Валентина Орєхова.

11 лютого 2025

Бібліотека імені Михайла Андрійовича Жовтобрюха запрошує всіх, хто закоханий у книгу
приєднатися до акції «Подаруй бібліотеці книгу», приурочену до Міжнародного дня дарування книг.

Якщо Ви маєте вдома книги, які вже прочитали і не користуєтесь ними – підпишіть їх гарними побажаннями, і подаруйте нашій університетській книгозбірні. Адже ці книги завжди знайдуть свого вдячного читача! А дарувальники понесуть додому в долонях частинку нашої любові!

11 лютого 2025

1670 року в козацькій родині першої сотні Полтавського полку народився майбутній історик-літописець Самійло Величко.

Любов до книг йому прищепили в сім’ї. Батько — Василь Величко — був людиною грамотною, мудрою й шанованою, мав велику бібліотеку.

До 1690 року Самійло закінчив Києво-Могилянську академію. Навчався він в один час із Пилипом Орликом. І якщо Орлик після навчання почав працювати консисторським писарем у Київській митрополії та паралельно писати поезію, то Величко пішов «служити Війську Запорозькому в поважному домі з панів Малоросійських благородного Його Милості пана Василя Леонтійовича Кочубея, писаря на той час військового генерального».