24 квітня 2025

Дмитро Григорович Білоус (нар. 24 квітня 1920, Курмани — пом. 13 жовтня 2004, Київ) — український поет, перекладач, педагог, літературний критик, громадський діяч. Член Спілки письменників України з 1947 року, член-кореспондент з березня 1994 року та почесний академік з 2000 року Академії педагогічних наук України.

1948 року Дмитро Білоус дебютував як поет – вийшла його перша збірка віршів під назвою «Осколочним». Цього ж року його було прийнято до Спілки письменників.

Дебютував Дмитро Григорович як письменник-сатирик. Наступні його збірки «Веселі обличчя» (1953), «Добрим людям на здоров’я, ворогам на безголов’я» (1957) та інші. Але трохи згодом поет починає писати і для дітей. Його книги цікаві для дітей різного віку і різного часу, це «Пташині голоси» (1956), «Упертий Гриць» та «Про чотириногих, рогатих і безрогих» (1959), «Лікарня в зоопарку» (1962), «Турботливі друзі» (1970), «Сад на Лисій горі» (1972), «Веселий Кут», «Гриць Гачок» та інші.

1959 року Дмитро Білоус поїхав у відрядження до Болгарії, звідки й почалась його перекладацька діяльність. Там він займався вивченням болгарської мови та літератури, що згодом вплинуло на його переклади – завдяки Д. Білоусу в Радянській Україні вийшли друком збірки таких болгарських поетів, як Іван Базов, Георгій Джагаров, Дмитро Методієв, Ангела Тодорова, Ніно Ніколова та ін. За якісний переклад і популяризацію болгарської літератури 1966 року болгарський уряд нагородив Д. Білоуса орденом Кирила і Мефодія І ступеня та найвищою державною відзнакою «Мадарський вершник» І ступеня.

Окрім болгарської, Дмитро Білоус перекладав також з білоруської, російської, польської, литовської, вірменської, азербайджанської мов. У 1976 році перекладач став Лауреатом премії імені Максима Рильського у галузі літературного перекладу.

Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкову виставку "Дмитро Білоус - чарівник калинового слова".