05 березня 2025

Євген Оскарович Патон (5 березня 1870, Ніцца, Друга французька імперія — 12 серпня 1953, Київ, УРСР, СРСР) — український радянський вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування[1]. Академік АН УРСР (1929). Герой соціалістичної праці (1943), лауреат Сталінської премії (1941), кавалер Ордену імені Леніна (1942, 1943). Заслужений діяч науки Української Радянської Соціалістичної Республіки (1940). Фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки. Член Комуністичної партії УРСР. Батько академіка Бориса Євгеновича Патона.

Євген Оскарович Патон все своє життя присвятив будівництву мостів. Видатний вчений, який мав блискучий інженерний талант, створив унікальну українську школу мостобудування. Народившись у Франції, здобувши освіту в Німеччині та Російській імперії, Євген Патон майже все життя до самої смерті у 83 роки творив в Україні і надзвичайно її любив.

Всього за проектами академіка Патона було споруджено понад 50 клепаних і 100 зварних металевих мостів, більшість з яких служить людям і донині.

Вінцем його інженерної діяльності, його останнім творінням, став унікальний на той час суцільнозварний міст через Дніпро у Києві, будівництво якого було завершено вже після смерті вченого. Євген Патон три місяці не дожив до відкриття мосту, який тепер за правом носить його ім’я. Міст Патона був включений Американською академією зварювання в список видатних інженерних споруд.

У 1953 році, після смерті Євгена Оскаровича, Інститут електрозварювання очолив його син – Борис Євгенович Патон, Президент НАН України.

Запрошуємо до бібліотеки переглянути книжкову виставку "Міст у майбутнє, академік Євген Патон".