01 липня 2021
Сьогодні, 1 липня, наша країна святкує День архітектури України.
Архітектура України є однією з найбагатших скарбів світу. Вона є проявом вічної класики, краси та стриманості. Вона надихає сучасних архітекторів на нові шедеври і надає можливість майбутнім поколінням вивчати історію не лише нашої країни, а й усього світу, тому що багато відомих архітектурних пам'яток України були спроектовані іноземними майстрами.
Архітектура України почала розвиватися ще в 9 столітті, в епоху Київської Русі. Будівлі цього періоду були побудовані з дерева і налічували собою церкви, фортеці і палаци. Пиломатеріали розміщувалися в горизонтальних секціях з шатровим дахом, забезпечуючи основу для подальшого будівництва. Приклад житлового будинку в такому стилі можна побачити в Чернігові. Приблизно в той самий час, в Київській Русі почав укорінюватися візантійський стиль. Обидва архітектурних стилі вплинули один на одного.
З 12 по 15 століття в населених районах будувались оборонні споруди, такі як замки, фортеці та монастирі, що охоронялися. Декоративні візерунки видно на масивних стінах будівель у вигляді червоної цегляної плахти. Укріплені монастирі дуже нагадували замки, так як вони буди надзвичайно підготовлені для захисту від нападу.
Між 16 і 17 століттями в Україні виникла нова форма архітектури - Ренесанс. Це добре видно в архітектурі магічного міста Лева. Стиль Ренесансу значно розвинув український стиль бароко, завдяки чому зародилася українська форма барокової архітектури. Протягом 18 століття в архітектурі України стали використовуватися штукатурні роботи. У той час на перший план вийшов класицизм, було побудовано більше громадських будинків і палаців.
А от архітектура України кінця 1800-х і початку 1900-х років прийняла на себе безліч стилів, таких як модерн, неокласицизм, неоготика і мавританський, що розвивалися, видозмінювалися і викорінювали один одного аж до тих пір, як настав наш час.
Так, архітектура України неповторна і вона налічує безліч злетів та падінь, тисячі років становлення, багато професіоналів своєї справи, які вклали свій внесок у розвиток архітектурного феномену нашої держави, і, насамперед, - час, що творив історію. А саме він є найголовнішим рушієм будь-якого розвитку. Саме час подарував нам такий архітектурний обрій, яким ми звикли бачити його щодня і саме люди, що вклали свій час колись, або прямо зараз, заслуговують на величезну шану та подяку.
До свята у бібліотеці представлено книжкові виставки.
