Уявімо собі традиційну українську родину 100 років тому. Батько, мати, 8-10 дітей. Нема телевізора, навіть радіо ще нема. Усі працюють на полі, їдять ложками з одного казанка і старші діти виховують молодших. А тепер уявімо собі сучасну родину: кожен сидить у власному комп’ютері, а в багатих родинах навіть кожен має свою машину і можливо свій санвузол. Якщо й спілкуються, то за обіднім столом або перед тим, як розбігтися до школи й на роботу, а найчастіше – SMS-ками і смайликами. Родиною вони є лише на папері або віртуально.

Сумна статистика свідчить, що більшість сучасних дітей в Україні виховано у неповних родинах. А скільки дітей виростають соціальними сиротами?! Це при живих батьках, які змушені нелегально працювати за кордоном. Такі діти чудово забезпечені одягом, дорогими цяцьками, але позбавлені батьківської опіки та любові. Навіть найдорожчі няньки і гувернантки не можуть дати того, що зобов’язані вкласти батьки. У дитячому та підлітковому віці найбільше потрібні не матеріальні блага, а любов та увагу батьків, спілкування і правильні життєві поради на довге і успішне життя. Такі діти, ставши дорослими, самі не завжди розуміють, чому в їхньому житті все іде шкереберть? Вони не вміють любити, бути добрими і терплячими. Вони знають, що майже все можна вирішити за гроші, що найкраще належить лише їм, що бути егоїстом – зовсім непогано. Такі діти зростають споживачами, а не громадянами.

Не патріотами і не гідними людьми, а соціальним прошарком. Здавалось би, це – такі прості істини, а збагнути їх не так просто. Те, що засіваємо тепер, зросте потім – через 10-15 років. Недарма ж кажуть: «Здорова родина – квітуча Україна»!

Про це можна говорити багато. Та факти свідчать, що здорова держава може бути лише тоді, коли родина в цій державі почувається захищеною і забезпеченою. Тоді, коли батьки мають час на працю і відпочинок, коли діти більше мандрують лісами і містами, а не сидять у віртуальному світі насилля і реклами.

Зрештою, це цілком можливо і в наших непростих умовах. Важливо, коли матеріальні та духовні цінності збалансовано і коли в родинах збережено традицію. Така родина дасть собі раду із багатьма проблемами.

Міжнародний день сім’ї відзначають щорічно 15 травня з 1993 року. Встановлення цього дня покликане звернути увагу громадськості різних країн на численні проблеми сім’ї.

На думку Генерального секретаря ООН Кофі Аннана, коли зневажаються основні права однієї сім’ї – єдність всієї людської сім’ї, членами якої вони є, перебуває під загрозою. З родини починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, то, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина.

Вітаємо зі святом і запрошуємо до читальної зали №1 переглянути книжкову виставку "Любов до Батьківщини починається з родини".


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.