Життя моє ніколи не було легким, але завжди до останнього подиху,
я служитиму рідній Україні,
своєму багатостраждальному народові.
Я вірю, що настане той час, коли про мене скажуть добре слово.
Іван Кавалерідзе

Іван Петрович Кавалерідзе – видатний український кінорежисер, театральний драматург, скульптор, народний артист України. Він був митцем, який своїм світосприйняттям і творчим сяганням випереджав час, а відтак не вписувався у суворо визначені ідеологічні рамки тогочасного режиму. І. Кавалерідзе відомий як зачинатель національного історичного фільму й українського скульптурного авангарду, втім, через свої сміливі експерименти зазнав критики партійних можновладців. Новаторське відкриття цього майстра не знаходили розуміння, ставали приводом дискусій, відверто замовчувались, ігнорувались.

Нині, звільняючись від ідеологічних нормативів тоталітарного режиму, ми маємо всі підстави стверджувати, що творчий доробок митця, який стояв у витоків нашого національного відродження, набуває нового суспільного значення.

Іван Кавалерідзе жив виключно мистецтвом і ні на мить не спинявся у пошуку досконалості.

Велетень духу, життєлюб, щиросердний і доброзичливий, він тішився кожному дню, вщент заповнюючи його радістю творчого Евересту, повторюючи при цьому: «Найщасливіший день сьогодні. Чому? Бо він є і я ЖИВУ!» (Щоденник Івана Кавалерідзе; 1977).

Людиною–Ренесансом назвав І.Кавалерідзе відомий український поет і мистецтвознавець О. Доріченко. Тематика творчих задумів митця була неосяжною, але в основі завжди знаходилося те, що виплекала в його душі українська земля. Саме зв'язок з культурою рідного народу перетворив творчість цього талановитого майстра на справді національне явище і визначив його провідне місце у становленні українського скульптурного і кіно мистецького авангарду, який лише тепер ми почали вивчати й цінувати.

Полтавський пам'ятник Тарасу Шевченку розташований у Петровському парку (або як його ще називають парк "Сонячний"), навпроти Полтавського краєзнавчого музею, споруджений Іваном Кавалерідзе у стилі конструктивізм.

Відкрито пам'ятник 12 березня 1926 року. З цієї нагоди на місці відкриття відбувся мітинг жителів Полтави, навколишніх сіл та гостей з інших міст. Коли спало покривало, полинула знайома всім мелодія композитора Гордія Гладкого і кількатисячний хор заспівав «Заповіт» Т. Г. Шевченка.

Запрошуємо до читальної зали №2 переглянути книжкову виставку "Служитель багатьох муз".


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.