18 грудня 2016

Михайлина Коцюбинська (1931–2011) – відомий історик літератури, критик та перекладачка, активна учасниця руху шістдесятників, популяризатор поезії Василя Стуса. Племінниця письменника Михайла Коцюбинського.

Літературно-критичний доробок М.Х. Коцюбинської того часу є типовим зразком літературознавства 1960-х років. Її статті й есеї звернені передусім до слова, до поетики й образності. "Я до всього доходила через категорії моралі й естетики", - згадувала Михайлина Хомівна.

В її доробку того часу було багато статей про Т. Шевченка, які хоч і відповідали духові епохи з усіма необхідними посиланнями-цитатами на класиків марксизму-ленінізму, як вона пізніше зазначала, зробленими на вимогу дня. Але вже тоді їх високо оцінив Юрій Луцький: "Ви були перші для мене, що писали про Шевченка так, що я міг Вас читати серед радянської сірятини".

А знаний філолог, керівник дисертаційної роботи, академік Олександр Білецький зауважив: "Милуюся вашим зростанням і дуже шкодую, що, роз'єднані часом і умовами, ми не можемо працювати спільно. Мій шлях кінчається - Ваш починається, і починається добре... Хвилююся, думаючи, що Ви могли б створити, якщо б жили хоча б у більш-менш нормальних умовах! Та вони будуть!".

Михайлина Хомівна могла зробити блискучу наукову кар'єру, але вибрала для себе важливіше ­­­- відданість моральним переконанням та "прямостояння", за висловом її побратима В. Стуса, який вона часто повторювала. Вона назавжди залишиться лише кандидатом філологічних наук, хоча знання, ерудиція, характер й працелюбність її варті десятків академіків і докторів наук.

До 85–річчя від дня народження Михайлини Коцюбинської сектор культурно-просвітницької роботи бібліотеки підготував тематичний список "Дух прямостояння".