22 травня 2016
Альбрехт Дюрер (нім. Albrecht Drer, *21 травня 1471 — †6 квітня 1528) — німецький художник доби Відродження, математик і теоретик мистецтва. Створював вівтарні картини, портрети, гравюри, екслібриси.
Окрім видатних образотворчих робіт Дюрер залишив низку значних праць з питань теорії живопису: трактати «Керівництво до вимірювання» (1525) та «Чотири книги про пропорції» 1528), фрагменти незакінченої праці «Книга про живопис». Також збереглись праця «Настанови до укріплення міст, замків і фортець», присвячена темі фортифікацій, та інші начерки. Теоретичні праці Дюрера перегукуються з працями іншого визначного художника доби Відродження, Леонардо да Вінчі, порівняно з якими мають більш прикладний характер.
Трактат «Керівництво до вимірювання за допомогою циркуля та лінійки»задумувався як практичний посібник для художників, але став також першим німецьким підручником з геометрії. В ньому Дюрер послідовно викладає основи геометрії, перспективи, торкається питань оптики, астрономії, розглядає архітектурні форми, розробляє теорію орнаменту. На початку автор зазначає, що навчання мистецтву живопису лише на основі повсякденної практики, без вивчення теорії, не здатне сформувати справжнього живописця, оскільки в такому разі він не спроможний діяти помірковано, тобто дотримуватися логіки предмета зображення, а натомість дослухається лише власної примхи.
Трактат складається з чотирьох книг. В першій книзі розглядається лінійна геометрія. Геометричні побудови Дюрера включають спіралі, конхоїди та епіциклоїди. Він спирається на Аполлонія і працю Йоганна Вернера Друга книга переходить до фігур на площині. Тут, зокрема, розглядається побудова правильних многокутників, перевага надається методам Птолемея та Евкліда; наводяться приклади складання фігур в орнаменти. В третій книзі принципи геометрії застосовуються до архітектури, проектування та типографії. Описуючи побудову архітектурних форм — колон, капітелей, карнизів тощо — Дюрер посилається на Вітрувія, хоча наведені конструкції в більшості випадків належать до пізньої готики, поширеної в той час в Німеччині. У типографії він викладає накреслення і пропорції літер латинської абетки, спираючись на спосіб Луки Пачолі, і побудову готської абетки за власною модульною системою. Своєрідною кульмінацією трактату є четверта книга, присвячена питанням перспективи і світлотіні. Дюрер наводить обидва відомих італійцям способи побудови перспективи — повний, коли перспективне зображення будується за допомогою плану і профільного зображення предмета, і скорочений, який дає можливість обходитись без допоміжних креслень плану і профілю. Автор пропонує також пристрої та прилади для отримання вірної перспективи суто механічними методами.
До 545-річчя від дня народження Альбрехта Дюрера співробітники читальної зали №3 підготували цікаву книжкову виставку "Альбрехт Дюрер: виміри у просторі і часі".
