Новини

В Україні 9 травня як День Європи відзначається з 2023 року. Його встановлено Указом Президента України від 8 травня 2023 року № 266 «з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру і стабільності на Європейському континенті». І саме 9 травня День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають у країнах Євросоюзу.

Після завершення Другої світової війни, коли Європа лежала в руїнах, європейські країни почали продумувати принципи політичної співпраці та економічної кооперації. Для економічного відновлення потрібно було забути про історичну ворожнечу, зокрема між Францією та Німеччиною, та почати спільними зусиллями будувати єдине майбутнє.

7 травня, у рамках Тижня факультету психології і соціальної роботи, відбулася гутірка «Історії успіху відомих особистостей», до якої долучилися науково-педагогічні працівники і студенти університету, працівники бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха та полтавці, які цікавляться історіями успіху видатних людей.

Цього року Україна вперше відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Ми приєдналися до європейської традиції відзначення цієї дати. Для Європи 8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу війни, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

6 травня, у рамках відзначення Тижня факультету психології і соціальної роботи, працівники бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха підготували та представили книжково-ілюстративні виставки.

Православні та греко-католики у неділю, 5 травня, відзначають одне з найбільш значущих свят у році - Великдень або Воскресіння Христове.

Великдень - найдавніше і найголовніше християнське свято усього богослужебного року. Для християн цей день символізує перемогу життя над смертю, звільнення від тягарів гріха, перехід зі стану несвободи в царину свободи і любові.

З Великоднем всіх українців привітав Президент України Володимир Зеленський:

"Біблія вчить нас любові до ближнього.

А сьогодення показало нам справжнє значення цього слова. Коли всі ми стали одне одному ближніми. А колишній сусід, що постійно набивався нам у брати, для нас далекий навіки. Він порушив усі заповіді, зажадав наш дім, прийшов нас убивати. Світ бачить це. Бог знає це. І ми віримо: у Бога на плечі – шеврон з українським прапором. Тож із таким союзником життя точно переможе смерть.

З Великоднем усіх вас, дорогі українці!

Христос воскрес!

Воістину воскрес!"

Ізидор Воробкевич, у сучасних джерелах Сидір Воробкевич (5 травня 1836, Чернівці — 19 вересня 1903, там само) — український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник. Мав псевдоніми: Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С. Волох та інші. Нагороджений лицарським хрестом ордена Франца Йосифа (1902).

Літературна діяльність Сидора Воробкевича розпочалася 1863 року, коли в збірнику «Галичанин» було надруковано п'ять перших віршів під загальною назвою «Думки з Буковини». 1877 року він видав перший буковинський альманах «Руська хата». Один із засновників і редакторів журналу «Буковинськая зоря».

Працюючи в Чернівецькому університеті, очолював «Руське літературне товариство», а з 1876 року — студентське товариство «Союз». В 1887 році Сидір Воробкевич очолював товариство «Руський дім народний» в Чернівцях.

Фонд бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха поповнився ще одним цінним виданням – збірником наукових праць «Не розминутися з читачем», присвяченим пам’яті члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук Григорія Матвійовича Сивоконя (1931–2014). Книга видана Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка й передана в бібліотеку племінником науковця Олексієм Олексійовичем Согоконем.

26 квітня виповнюється 38 років із дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики. Аварія забрала життя сотень людей і завдала непоправної шкоди екології. З того часу в цю дату в Україні щороку вшановують усіх людей, хто загинув чи постраждав від цієї катастрофи, а також шанують ліквідаторів наслідків аварії.

26 квітня 1986 року сталася аварія на четвертому енергоблоці. З різницею в дві секунди відбулися два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Внаслідок вибуху виникла пожежа, що перекинулася на дах третього енергоблоку.

Величезна кількість радіоактивних речовин було викинута в атмосферу. Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасних України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

23 березня, у рамках Тижня факультету технологій та дизайну, відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості», присвячена 110-й річниці від дня народження майстра народного мистецтва Олександри Великодної. Організувала й модерувала захід у змішаному форматі докторка педагогічних наук, професорка кафедри теорії методики технологічної освіти Валентина Титаренко. До участі в конференції долучилися викладачі та студенти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, працівники наукової книгозбірні, представники творчих об’єднань, культурних і навчальних закладів України й Полтавщини зокрема, а також майстри народного мистецтва та поціновувачі мистецтва вишивки й українських традицій.

Кожен Всесвітній день книг і авторського права є нагадуванням про важливість культури слова, історії та інновацій. Свято відзначається щорічно 23 квітня, і воно є не лише відзначенням багатства літературної спадщини, але й підкресленням необхідності захисту прав творців у всесвітньому масштабі.

Історія Всесвітнього дня книг і авторського права має свої коріння в різних культурах та традиціях. 23 квітня обрано не випадково: це дата смерті таких видатних літераторів, як Мігель де Сервантес, Вільям Шекспір та Інґрід Хорнер, а також дата народження Мауріціо де Скотта, популярного французького письменника. Цей день став символічним об’єднанням різних літературних традицій у світі та визнанням ролі книги як інструменту освіти, розвитку та розваги.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.