Міжнародна макаренківська асоціація (ММА) – міжнародна наукова спільнота, що об’єднує окремих осіб та організації, зацікавлені у дослідженні, пропаганді й творчому впровадженні педагогічної спадщини А. С. Макаренка. Створена на установчій конференції в Полтавському державному педагогічному інституті імені В. Г. Короленка (23–28 вересня 1991).

Головними передумовами заснування ММА стало налагодження політичного і наукового діалогу між Сходом і Заходом, викликане реформами М. С. Горбачова, та посилення демократичних процесів у вітчизняній освіті. В цей період прийшло усвідомлення, що взаємні звинувачення в “фальсифікації” спадщини видатного педагога, боротьба за “аутентичного Макаренка” гальмують розвиток наукових досліджень.

 

Учасники установчої конференції Міжнародної макаренківської асоціації в актовій залі Полтавського державного педагогічного інституту імені В. Г. Короленка, 23–26 вересня 1991 р. Перший ряд: Л. О. Чубаров, В. П. Борисенков (Росія), В. Є. Лобурець, В. Ф. Моргун (Україна)

 

Ідея створення ММА вперше була зафіксована в підготовленому вченими Полтавського педінституту (І. А. Зязюн, В. Є. Лобурець, В. О. Пащенко, В. Ф. Моргун) плані заходів щодо святкування 100-річчя з дня народження А. С. Макаренка, вона обговорювалася 28 квітня – 2 травня 1989 на 6-му міжнародному симпозіумі “Сучасний стан і перспективи макаренкознавства” (Раушхольцхаузен під Марбургом, ФРН), коли більшістю вчених було ухвалено провести установчу конференцію асоціації в Полтаві і прийнята пропозиція про утворення підготовчого комітету ММА. Ініціативу підтримали дослідники і педагоги-практики із різних країн: З. Вайтц, Е. Гюнтер-Шелльхаймер, В. Ліндер, Ґ. Хілліґ (Німеччина); Р. М. Бескіна, В. П. Борисенков, Л. Ю. Гордін, Л. І. Гриценко, С. С. Невська, В. М. Опаліхін, А. А. Фролов, В. С. Хелемендик, Л. О. Чубаров (Росія), М. Библюк, О. Левін (Польща), Ф. Патакі, А. Петрікаш (Угорщина), Н. В. Абашкіна, А. М. Бойко, Ю. Л. Львова, П. Г. Лисенко, Б. М. Наумов, М. М. Окса, К. М. Ширяєва, М. Д. Ярмаченко (Україна), Й. Гашковець, Л. Пєха (Чехословаччина), Р. Едвардс (США), Би Шуджи, Сяо Су (Китай), Б. Клайндінст (Франція), К. Мурто (Фінляндія), М. Ларсен, Х. Расмуссен (Данія), А. Г. Холодюк (Молдова), В. Бойчева, О. Сачкова (Болгарія), Г. Польова (Канада), А. Агаєв (Азейбарджан). Паралельно з цим відбувалася робота по створенню Радянської макаренківської асоціації. Проекти статутів обох асоціацій було доручено розробити доц. Полтавського педінституту В. Ф. Моргуну. Основну організаційну роботу щодо створення ММА провели співробітники Науково-дослідної лабораторії А. С. Макаренка Полтавського педінституту. 20–21 листопада 1990 в інституті відбулося розширене засідання оргкомітету з підготовки установчої конференції ММА, в якому взяли участь відомі макаренкознавці з СРСР, Китаю, Німеччини, Польщі та Чехословаччини. Згідно Уставу ММА її вищим органом є Загальні збори представників дійсних членів асоціації; виконавчим органом ММА є Правління, до складу якого входять представники країн-учасниць асоціації.

Перший склад Правління ММА був обраний 26 вересня: голова (президент) – д-р пед. наук, проф., дійсний чл. АПН України М. Д. Ярмаченко, заступники голови (віце-президенти) – М. Библюк (Польща), В. Є. Лобурець (Україна), А. А. Фролов (Росія), Ґ. Хілліґ (Німеччина); члени Правління: Х. Расмуссен (Данія), Г. М. Кубраков (Казахстан), У Ши-ін (Китай), А. Г. Холодюк (Молдова), З. Вайтц, Е. Гюнтер-Шелльхаймер, В. Ліндер (Німеччина), Л. Ю. Гордін, С. С. Невська, В. М. Опаліхін, І. Г. Яценко (Росія), Р. Едвардс (США), А. Петрікаш (Угорщина), М. Ф. Гетманець, І. А. Зязюн, В. Ф. Моргун, Б. М. Наумов, М. М. Окса (Україна), Б. Клайдінст (Франція), Л. Пєха (Чехословаччина). У подальшому президентами ММА обиралися: І. А. Зязюн (1995–1998, Україна), Ґ. Хілліґ (1998–2002, Німеччина), Т. Ф. Корабльова (2002–2014, Росія). Відповідальними секретарями асоціації працювали викладачі Полтавського педуніверситету – Л. В. Крамущенко (1991–2002) та А. В. Ткаченко (2002–2014). До нинішнього складу Правління входять 23 особи: два почесні віце-президенти та по 7 представників України, Росії і далекого зарубіжжя.

Діюче з 2014 по 2018 Правління ММА має такий склад: президент – Н. С. де Куміс (Італія); почесні віце-президенти – Ґ. Хілліґ (Німеччина), А. А. Фролов (Росія); віце-президенти – А. Баньято (Італія), Т. Ф. Корабльова (Росія), М. І. Степаненко (Україна), М. В. Богуславський (Росія), Е. Меттіні (Італія), А. В. Ткаченко (Україна); члени Правління – О. О. Абарінов, М. В. Гриньова, В. Ф. Моргун, Л. І. Науменко, Б. М. Наумов (Україна), Д. В. Григорьєв, О. Ю. Ілалтдінова, В. В. Морозов, С. С. Невська, О. Ю. Федосов (Росія), С. Веджетті, М. Боргезе, К. Челла (Італія), Е. Гюнтер-Шелльхаймер (Німеччина). Колективними членами ММА є: Українська асоціація Антона Макаренка, Італійська та Російська макаренківські асоціації.

Цілі ММА:

• вивчення життя, діяльності і творчої спадщини Макаренка, що передбачає підготовку повного академічного видання праць Макаренка як основи для подальшого видання різними мовами, підготовку хроніки життя і творчості Макаренка, його наукової біографії;
• освоєння і розробка макаренківської спадщини у сучасних умовах через її пропаганду, вивчення і розповсюдження досвіду Макаренка в різних сферах життя, сприяння його освоєнню, вивчення, пропаганду і розповсюдження досвіду послідовників Макаренка та результатів макаренкознавства у країнах-учасницях, розробку актуальних теоретичних і практичних проблем освіти і виховання.

Принципи діяльності асоціації: різноманіття підходів до дослідження і розвитку спадщини Макаренка, співдружність різних галузей і напрямів соціально-гуманітарного знання, історизм і тісний зв’язок із сучасністю.

Асоціація здійснює свої цілі у таких формах: координація і кооперування зв’язків між макаренківськими об’єднаннями в різних країнах, проведення конференцій і симпозіумів, обмін публікаціями, видання інформаційних бюлетенів. Під егідою ММА проведено низку міжнародних макаренківських конференцій і семінарів: Полтава, Україна (1991, 1998, 2002, 2008, 2013, 2014, 2015, 2016), Нижній Новгород, Росія (1992, 2013), Москва, Росія (1993, 1994, 2003, 2008), Волгоград, Росія (1996), Варшава, Польща (1997), Франкфурт-на-Майні, Німеччина (1998), Будапешт-Фот, Угорщина (1998), Мелітополь, Україна (2003), Суми, Україна (2013); з 2003 в Росії триває щорічний Міжнародний конкурс шкіл-господарств імені А. С. Макаренка. Членами асоціації реалізовані декілька видавничих проектів: “Полтавська трудова колонія ім. М. Горького в документах і матеріалах (1920–1926 рр.)”, “Антон Макаренко: Харківська трудова колонія ім. М. Горького (в документах і матеріалах 1926–1928 рр.)” (Україна), серія “Opuscula Makarenkiana” (Німеччина), “Міжнародні макаренкознавчі дослідження: Макаренко на Сході і Заході” (Німеччина, Росія), “Невідомий Макаренко”, “Макаренко А. С. Школа жизни, труда, воспитания. Учебная книга по истории, теории и практике воспитания”, “Макаренко. Альманах” (Росія) тощо.

На сучасному етапі діяльність ММА відбувається по декількох напрямах: координація і організація наукових зустрічей, обговорення наукової проблематики, презентація нових видань, обмін інформацією і літературою, організація макаренкознавчих видань, підтримка і консультування відповідних Інтернет-ресурсів, ініціювання і проведення громадсько-педагогічних акцій та меморіальних заходів тощо.

Літ.: Безручко В. Асоціація запрошує до співробітництва / В. Безручко [В. Ф. Моргун] // Комсомолець Полтавщини. – 1991. – 12 жовтня. – № 116 (5273). – С. 2; Зязюн І. А. Міжнародна Макаренківська асоціація: проблеми і досягнення // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 1 (18). – С. 235–238; Крамущенко Л. Десятилетие Международной ассоциации Антона Макаренко: путь к диалогу / Л. Крамущенко // А. С. Макаренко и мировая педагогика : материалы междунар. семинара 8–10 апреля 2002 г. – Полтава : Пед. ун-т, 2002. – С. 93–95; Крамущенко Л. До десятої річниці з дня створення Міжнародної макаренківської асоціації / Л. Крамущенко // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. – Вип. 5/6 (26–27). – Полтава, 2002. – С. 205–207; Устав Международной макаренковской ассоциации. Принят на Учредительной конференции в Полтаве 23–28 сентября 1991 г. / М. Библюк (Польша), Л. Ю. Гордин, А. А. Фролов (Россия), В. Ф. Моргун (отв. за выпуск), Б. Н. Наумов (Украина), Л. Пеха (Чехия), Сяо Су, Би Жучин (Китай), Г. Хиллиг (Германия). – Полтава, 1991. – 10 с.; Фролов А. А. А. С. Макаренко в СССР, России и мире: историография освоения и разработки его наследия (1939–2005 гг., критический анализ) / А. А. Фролов. – Н. Новгород : Изд-во Волго-Вятской академии государственной службы, 2006. – 417 с.

А. В. Ткаченко,

доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогічної майстерності та менеджменту імені І. А. Зязюна
Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка